« Предыдущий вопрос
Правопис прізвищ та імен по батькові

Укр. прізвища вимовляються і пишуться за правилами вимови та за загальними нормами укр. правопису: М

Загрузка
Скачать Получить на телефон
например +79131234567

txt fb2 ePub html

на телефон придет ссылка на файл выбранного формата

Что это

Шпаргалки на телефон — незаменимая вещь при сдаче экзаменов, подготовке к контрольным работам и т.д. Благодаря нашему сервису вы получаете возможность скачать на телефон шпаргалки по украинскому языку. Все шпаргалки представлены в популярных форматах fb2, txt, ePub , html, а также существует версия java шпаргалки в виде удобного приложения для мобильного телефона, которые можно скачать за символическую плату. Достаточно скачать шпаргалки по украинскому языку — и никакой экзамен вам не страшен!

Сообщество

Не нашли что искали?

Если вам нужен индивидуальный подбор или работа на заказа — воспользуйтесь этой формой.

Следующий вопрос »
Складні іменники

Разом, які утворені: шляхом поєднання за допомогою сполучного звука, двох або кількох основ, одна з

Писемне мовлення


Переважно монологічне. Спирається на усне і є вторинним. Точніший добір лексики. Не вживаються нелітературні слова, лайливі, територіальні. Життєво необхідні слова і граматичні форми.
Використання складних речень, різні форми сурядності і підрядності, відокремлення, вставні слова.
Одиниця писемного мовлення – текст, який поділяють на абзаци.
Передається не лише словами і літерами, а й графічними знаками, схемами, таблицями, малюнками тощо.
Вставні слова і словосполучення
Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення або надання йому різних моральних значень, називаються вставними.
Рекомендується вживати їх обмежено.
В усному мовленні в.с. не створюють зайвої інфо. В діалогічному мовленні часте вживання в.с. створення некомпетентності.
За значенням поділяються на:
що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні;
що вказують на те, кому належить вставлена думка;
що вказують на звязок висловлення з контекстом.
Вставні слова в писемному мовленні виділяються комами, в усному – паузами.